- відмовка
- —————————————————————————————відмо́вкаіменник жіночого родурозм.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
відмовка — и, ж., розм. Те саме, що відмова 1) … Український тлумачний словник
вимовка — и, ж., діал. Відмовка … Український тлумачний словник
відговір — одгові/р, во/ру, ч., діал. Відмовка … Український тлумачний словник
відмага — и, ж., зах. Відмовка … Український тлумачний словник
відпірка — и, ж., зах. Відмовка … Український тлумачний словник
скуза — и, ж., діал. Вибачення, виправдовування, відмовка … Український тлумачний словник
відмова — (неґативна відповідь про небажання / неможливість виконати прохання, наказ тощо), відмовлення, незгода, відмовка; облизень жарт. (під час залицяння, сватання) … Словник синонімів української мови